Роз’яснення Нацагентства з питань держслужби
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється за трудовим договором з особливостями визначеними статтею 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пунктом 4 статті 10 вказаного Закону передбачено, що на час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом), з дотриманням вимог цієї статті, щодо особливостей прийняття.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачува и працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Пунктом 2 статті 23 КЗпП України визначено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Укладання строкового трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням керівника органу про прийняття працівника на роботу.
Особливостями та умовами виникнення трудових відносин з посадовою особою органів місцевого самоврядування є проходження претендентами конкурсу, стажування та перебування у кадровому резерві, а підставами виникнення таких трудових відносин – трудовий договір.
Особливість службово-трудових відносин зумовлюється змістом праці посадових осіб органів місцевого самоврядування, яка полягає у реалізації ними організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій у межах компетенції органів місцевого самоврядування і виникнення управлінських правовідносин.
Таким чином, особа, яка приймається на службу в органи місцевого самоврядування за строковим трудовим договором користується усіма правами посадових осіб органів місцевого самоврядування та на неї поширюються норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а тому повинна підписувати попередження про обмеження, пов’язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування, прийняти Присягу посадової особи органів місцевого самоврядування та й повинні присвоїти ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.
Крім того, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін.
Сфера застосування контракту визначається законами України. Згідно із листом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.12.2003 № 06/1-4/200 (щодо застосування трудових договорів та договорів підряду), за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
Відповідно до вказаного листа, цивільно-правовий договір – це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство, що не вважається працевлаштуванням.
Особи, прийняті на роботу за цивільно-правовими угодами, не обіймають посад в органах місцевого самоврядування, не приймають Присяги, їм не присвоюється ранг посадової особи місцевого самоврядування, тобто на них не поширюються норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а отже, і не зараховується робота за цивільно-правовою угодою до стажу державної служби.