Розмова з першим заступником міністра регіонального розвитку

…А чи можна збудувати будинок без фундаменту? Будь-яка реформа, якщо ми хочемо побудувати завершену і гармонійну систему, мусить відбуватися крок за кроком, починаючи від базових речей. Ми маємо політичний проект будинку організації влади в Україні. Він має певну логіку вирішення. Спочатку мусимо розв’язати фундаментальні речі. А фундамент закладається у Конституції.

Якщо ми кажемо, що нам треба передати повноваження місцевому самоврядуванню, то ми розуміємо: їх треба в когось забрати. Конституція сьогодні каже, що на обласному рівні в нас функціонують обласна адміністрація та обласна рада, на районному — районна адміністрація і районна рада. В Основному законі чітко написано повноваження адміністрацій: підготовка та виконання відповідних обласних і районних бюджетів, виконання державних і реґіональних програм соціально-економічного розвитку тощо. Це їхні конституційні функції, а не місцевого самоврядування. Якщо не змінимо цих положень в Конституції — не зможемо їх (державні адміністрації) трансформувати чи ліквідувати, передати повноваження. Тому говорити так, що ми можемо провести реформу, нічого не роблячи, — це рівень непрофесійності чи популізму. Я не знаю жодної країни світу, щоб вона провела реформу такого типу всупереч власній Конституції. Це неможливо.

Для того, щоб ми провели системну реформу, треба внести зовсім небагато змін до Конституції. Надати органам місцевого самоврядування обласного і районного рівнів право утворювати власні виконавчі органи. Визначитися з державними адміністраціями, змінивши їх статус на префектний. Це не означає, що їх треба обов’язково називати префектурами. Але йдеться про перехід від виконавчих функцій, які в них є сьогодні, до контрольно-наглядових. І ще одне питання — ми не можемо говорити про логічну модель децентралізації, якщо не зачепимо адміністративно-територіальний устрій.

Влада зосереджується на певних територіальних утвореннях, і первинний рівень — це громади. Є реґіональний рівень — це в нас області, і, в принципі, тут нема потреби щось змінювати. І є субреґіональний рівень: райони чи повіти. Не принципово, як їх назвемо, але в Конституції слід чітко прописати: чи залишається цей рівень, чи його не буде. Польські експерти, з якими ми спілкуємося і які робили аналогічну реформу, стверджують, що цей рівень є зайвим, що це вже з минулого. Повну версію інтерв’ю читати ТУТ