Питанням організаційно-кадрової роботи була присвячена онлайн консультація Одеського регіонального офісу Програми ULEAD з Європою /…
Проблеми участі громад Одещини у грантових проєктах: чому вони виникають і як їх вирішувати?
Такій дискусійній темі було присвячено інформаційну сесію, яку 22 організував ULEAD Одеський регіональний офіс Програми ULEAD з Європою / ULEAD with Europe.
Формат заходу був побудований таким чином, щоб вислухати думки усіх зацікавлених сторін: донорських структур, громадських організацій та безпосередньо самих громад.
У своєму вступному слові керівниця Одеського РО Юлія Молодожен зазначила, що представники громад досить часто скаржаться на нестачу коштів у бюджеті для розвитку територій і просять допомогти їм знайти грант. Але коли справа переходить у практичну площину, то виявляється, що в громаді найчастіше нема кому цим займатися: писати проєктну заявку, шукати гранти і у разі виграшу довести проєкт до логічного кінця. Юлія Молодожен також озвучила роль Програми “U-LEAD з Європою” в напрямку навчань з підготовки проєктів, результати цієї роботи та зазначила низький рівень активності громад щодо участі у різноманітних грантових конкурсах тощо.
Представники донорських структур в Одеській області Сергій Калабін (проєкт “АГРОсільрозвиток”) та Popov Yevhen (Фонд “Відродження”) представили цікаві проєктні пропозиції для громад.
Зокрема проєкт “АГРОсільрозвиток” орієнтований на підтримку бізнесу в сільській місцевості, тобто на те, щоб стимулювати переробку сільгосппродукції та зайнятості населення.
Фонд “Відродження” надає підримку проєктам, які орієнтовані на навчання представників громадянського суспільства, тобто активізацію різних соціальних верств населення.
На думку представників донорських структур, сьогодні триває трансформація ринку міжнародної допомоги, донори орієнтуються на фінансування активних органів місцевого самоврядування і очікують від них цікавих ідей для втілення.
Другий блок дискусії презентували громади Одеської області, представники яких поділилися своїм досвідом у написанні та реалізації проєктів. Зокрема, Яна Чернопищук з Білгород-Дністровської міської ради дала цікаві поради, на що треба звертати увагу, приймаючи рішення подавати заявку: чи є в громаді команда, яка буде займатися проєктом, чи готова громада на співфінансування, чи проєкт узгоджується зі стратегічними документами розвитку громади?
Тетяна Димова, представниця Коноплянської сільської ради, поділилилася досвідом, як їх невелика громада виграла в напруженій конкурентній боротьбі проєкт на розбудову центру соціальних послуг для мешканців і отримає на ці потреби 140 тис. доларів. Своїм виступом вона довела, що коли є воля керівництва, підтримка депутатів і бажання жителів брати участь у заходах, можливо все.
У третьому блоці дискусії досвідом співпраці з громадами в реалізації проєктів ділилися представники громадських організацій: Ліліана Іванова (Асоціація ОМС «Стратегія ЄС для Дунайського регіону») та В’ячеслав Кіщенко (Асоціація сприяння органам самоорганізації населення). Кожен з доповідачів розповів про діяльність своєї організації і наголосив на тих проблемах, з якими вони зіткнулися, працюючи з громадами. Зокрема, це найчастіше нерозуміння керівництва громад суті пропонованої допомоги, небажання дотримуватися демократичних інструментів під час роботи з проєктом, бажання швидких перемог при невмінні ідентифікувати власні проблеми тощо.
Завершила захід експертка Програми “U-LEAD з Європою” Олександра Фадєєва, яка поділилася своїм досвідом в оцінюванні проєктних заявок і розповіла про помилки, які є найпоширенішими. Лейтмотивом її виступу було те, що насправді якість заявок, які подають громади, нерідко є досить низькою, вони пишуться нашвидкоруч і не завжди орієнтовані на продовження результату після завершення проєкту.
«Сьогодні ми зробили спробу почути всі зацікалені сторони, що беруть участь у проєктній діяльності. З одного боку, громади хочуть отримати гроші і навчатись, але поки не усвідомлюють, що процес підготовки проєкту – це важка і кропітка робота. З іншого боку, донорські організації готові співпрацювати з громадами, але вони вимагають не прилаштовуватись до теми проєкту, а корелювати грантову допомогу з потребами громади. І третя складова зустрічі засвідчила, що якщо громади хочуть писати проєкти, але не вміють, завжди є організації, які мають позитивний досвід і готові допомогти як у навчанні, так і в підготовці проєктних заявок і їх майбутнього супроводу. Сподіваюсь, що цей захід був корисний всім учасникам і він дозволив кожному подивитись на проблему під різним кутом», – зазначила Юлія Молодожен, підсумовуючи результати зустрічі.





